И к вечеру любовная лирика от Лины Костенко

МОЯ ЛЮБОВЕ! Я ПЕРЕД ТОБОЮ...

Моя  любове!  Я  перед  тобою.

Бери  мене  в  свої  блаженні  сни.

Лиш  не  зроби  слухняною  рабою,

не  ошукай  і  крил  не  обітни!

Не  допусти,  щоб  світ  зійшовся  клином,

і  не  приспи,  для  чого  я  живу.

Даруй  мені  над  шляхом  тополиним

важкого  сонця  древню  булаву.

Не  дай  мені  заплутатись  в  дрібницях,

не  розміняй  на  спотички  доріг,

бо  кості  перевернуться  в  гробницях

гірких  і  гордих  прадідів  моїх.

І  в  них  було  кохання,  як  у  мене,

і  від  любові  тьмарився  їм  світ.

І  їх  жінки  хапали  за  стремена,

та  що  поробиш, - тільки  до  воріт.

А  там, а  там...  Жорстокий  клекіт  бою

і  дзвін  мечів до третьої  весни...

Моя  любове! Я  перед  тобою.

Бери  мене в свої  блаженні  сни.